Взаємозв’язки між організмами: позитивні, негативні, нейтральні.

У будь-якому середовищі існування живуть різноманітні організми. Приміром, у змішаних лісах ростуть осики, дуби, сосни, а живуть лисиці, вовки, жуки-короїди та багато інших тварин. При всьому цьому різноманітті життя одних організмів залежить від життя інших організмів, що живуть у тих самих місцях. Завдяки цьому утворилися різні взаємозв’язки між організмами, такі як:

Екологічні взаємозв’язки організмів

1. Взаємовигідні: «+» «+»

2. Взаємошкідливі: «–» «–»

3. Корисно-шкідливі: «+» «–»

4. Нейтральні: «0» «0»

5. Корисно-нейтральні: «+» «0»

6. Шкідливо-нейтральні: «–» «0»

Класифікація біотичних взаємозв’язків (типи взаємозв’язків)

1. Симбіоз. У природі часто зустрічається співжиття двох або більше видів, що в ряді випадків стає необхідним для обох партнерів. Таке співжиття називають симбіотичним взаємозв’язком організмів або симбіозом.

Симбіоз (від грец. sym — спільно і bios — життя) — це тісне й тривале співіснування представників різних біологічних видів, що припускає обов’язкове тісне співжиття організмів, іноді навіть з елементами паразитизму.

Класичні приклади симбіозу — співжиття рака-самітника й актинії, зеленої гідри з одноклітинними водоростями. Форми симбіозу набувають взаємозв’язки при живленні мурах цукристими виділеннями гусениць метелика-синявця. Мурахи захищають цих гусениць від хижаків і паразитів, а гусениці перед заляльковуванням зариваються в мурашник.

За ступенем поєднання організмів та їхньою харчовою залежністю один від одного розрізняють кілька типів симбіозу: мутуалізм, коменсалізм, експлуатація, конкуренція.

Мутуалізм

Тісні взаємовигідні зв’язки, при яких присутність кожного з видів-партнерів стає обов’язковою, називають мутуалізмом. Можна навести численні приклади мутуалізму або взаємовигідних зв’язків особин різних видів. Такі, наприклад, взаємозв’язки вузькоспеціалізованих до запилення рослин (інжир, дурман, орхідні) з видами комах, що їх запилюють. Або взаємозв’язки волячих птахів та носорогів. Птахи поїдають комах-паразитів на шкірі носорога, а їхній зліт служить йому сигналом про небезпеку.

Коменсалізм

Взаємозв’язки, при яких один з партнерів отримує користь, не завдаючи шкоди іншому, як уже було зазначено раніше, називають коменсалізмом. Прояви коменсалізму різноманітні, тому в ньому виокремлюють ряд варіантів.

Наочним прикладом коменсалізму можуть бути деякі вусоногі рачки, що прикріплюються до шкіри кита. Вони мають при цьому перевагу — більш швидке пересування, а китові не завдають майже жодних незручностей.

Аменсалізм — це тип міжвидових взаємозв’язків, при якому в спільному середовищі існування один вид пригнічує існування іншого, не зазнаючи протидії.

Протокооперація (буквально: первинне співробітництво) — це простий тип симбіотичних зв’язків. При цій формі спільне існування вигідне для обох видів, але не обов’язкове для них, тобто не є неодмінною умовою виживання видів (популяцій).

У коменсалізмі як корисно-нейтральних взаємозв’язках виокремлюють:

Трапезування — споживання різних речовин або частин однієї й тієї самої їжі. Наприклад, взаємозв’язки між різними видами ґрунтових бактерій-сапрофітів, що переробляють різні органічні речовини з перегнилих рослинних решток, і вищими рослинами, які споживають утворені при цьому мінеральні солі.

Співробітництво — обидва види утворюють угруповання. Воно не є обов’язковим, тому що кожний вид може існувати окремо, ізольовано, але життя в угрупованні їм обом дає користь.

Нахлібництво — споживання решток їжі хазяїна. Такі, наприклад, взаємозв’язки левів та гієн, що підбирають рештки їжі, або акул з рибами-причепами.

Квартиранство — використання одними видами інших (їхніх тіл або їхніх жител) як притулок або житло. Такий тип взаємозв’язків широко розповсюджений у рослин.

Слід пам’ятати, що типи взаємозв’язків конкретної пари можуть змінюватися залежно від зовнішніх умов або стадій життя організмів, які взаємодіють. Окрім того, у природі учасниками взаємозв’язків є не одна пара, а значно більша кількість особин. Міжвидові взаємозв’язки в природі нескінченно різноманітні.

Експлуатація

Паразитизм — це форма взаємозв’язків між видами, при якій організми одного виду (паразита, споживача) живуть за рахунок поживних речовин або тканин організму іншого виду (хазяїна) упродовж певного часу. Хазяїнами, як і паразитами, можуть бути і тварини, і рослини.

Хижацтво — це такий тип взаємозв’язків, при якому представники одного виду поїдають (знищують) представників іншого, тобто організми одного виду служать їжею для іншого.

Конкуренція

Конкуренція — це тип взаємозв’язків організмів, при якому кожний з видів несприятливо впливає на інший. Види конкурують у пошуках їжі, укриття, місць для відкладання яєць тощо. Обидва види називають конкуруючими.

Конкуренція — це використання ресурсів (їжі, води, світла, простору) одним організмом, який у такий спосіб зменшує доступність цього ресурсу для іншого організму.

Конкуренція відбувається там, де екологічних ресурсів бракує, і між видами неминуче виникає суперництво. Кожний вид при цьому пригнічується, що негативно позначається на рості й виживанні організмів, на чисельності їхніх популяцій. Конкурентні взаємозв’язки є одним з найважливіших типів природних біотичних взаємодій. Розрізняють внутрішньовидову та міжвидову конкуренцію (змагання, боротьбу) за їжу, простір та інші ресурси. Одним із проявів внутрішньовидової конкуренції є територіальність. Значний вплив на результат конкуренції справляють зовнішні фактори та властивості популяцій конкуруючих видів. Конкурентні взаємозв’язки відіграють важливу роль у поширенні організмів, у формуванні видового складу природних угруповань та підвищенні їхньої стійкості.

Конкуренція буває внутрішньовидова й міжвидова, пряма й непряма.

Пряма — це внутрішньовидова конкуренція, пов’язана з боротьбою за місце існування, зокрема захист індивідуальних ділянок у птахів або тварин, що виражається в прямих зіткненнях. При нестачі ресурсів можливе поїдання тваринних особин свого виду (вовки, рисі, хижі клопи, павуки, пацюки, щука, окунь тощо).

Непряма — між чагарниками та трав’янистими рослинами. Той вид, що оселився першим, виключає інший тип. Трави з глибоким корінням, які дуже швидко ростуть, знижують уміст вологи в ґрунті до рівня, не придатного для чагарників. А високі чагарники затінюють трави, не даючи їм рости внаслідок недостатньої кількості світла.

2. Нейтралізм. Якщо два види не впливають один на одного, то має місце нейтралізм. При нейтралізмі особини не пов’язані одна з одною безпосередньо. Обидва види живуть на одній території, не вступаючи в контакт, тому їхнє співжиття не має для них як позитивних, так і негативних наслідків, але залежить від стану угруповань у цілому. Так, лосі й білки (або дятли й дрозди), що живуть в одному лісі, майже не контактують. Взаємозв’язки типу нейтралізму розвинені в насичених видами угрупованнях. Тим часом справжній нейтралізм у природі зустрічається дуже рідко, оскільки між усіма видами можливі опосередковані взаємозв’язки, ефекту яких ми не бачимо внаслідок неповноти наших знань.